"Карпатянка" підкорює світ

Основа монумента — бетонна й тільки згори невеликі мармурові плити. Все просто, скромно, як і саме життя в цій гірській глибинці. Увіковічнено саме карпатську породу, яка, за свідченнями пасічників, учених, завдяки високій продуктивності, зимостійкості, миролюбності займає перші позиції в Європі. За це її нарекли простим, містким, зрозумілим в усіх усюдах йменням — «Карпатянка».

Їй загрожувало повне зникнення, якби 40 років тому вчені з Москви не розпочали з нею системну селекційно-племінну роботу. Дві сотні бджолярів -практиків і теоретиків з України, Росії, Молдови, Білорусії, Словаччини з'їхалися до Вучкового, аби відзначити цю дату, ще раз віддати належне карпатській бджолі. В Україні вона районована у
восьми областях. Найбільшу кількість чистопородних бджіл розводять на Закарпатті. Гості відвідували пасіки в Хустському та Міжгірському районах, не користуючись сітками чи димарями. Настільки «карпатянки» сумирні.

«Це ж золота бджола!» — не приховуючи свого захоплення, вигукнув завідуючий кафедрою бджільництва Московської Теми-рязєвської сільгоспакадемії професор Гурген Аветисян. В 1966 році він, повертаючись з Румунії, побував на Закарпатті, де відкрив світові карпатську бджолу, розпочавши планомірну роботу над її збереженням та поліпшенням екстер'єрних ознак. Вчений був зачарований місцевими бджолами, їх інтенсивним весняним розвитком,надзичайною завзятістю в пошуках джерел медозбору (тривалість їх льотної діяльності в тихі теплі дні — з 5.30 ранку до 22.00 вечора).

На відкритому у Вучковому пам'ятнику поряд з дошкою Авети-сяну — меморільні таблички ще трьом вченим з України та Росії: І. Давиденку, В. Губіну, І. Юрику. Всі вони недавно відійшли у вічність.

Карпатських бджіл нині розводять у багатьох країнах СНД, у Чехії, Словаччині, Польщі. Основні розплідники знаходяться на Закарпатті. Племінну роботу здійснює розташований у Мукачеві відділ селекції та репродукції Інституту бджільництва імені Прокоповича. Поки що українська держава майже не виділяє коштів на функціонування селекційних пасік. Як можуть, виживають самі.
Василь Плиска, технік-бджоляр пасіки Вучкового, розповів: «Маємо 65 вуликів, 600 маткомісць, в яких виводяться 1200 маток. Вони як племінне ядро реалізуються по Україні, на південь Росії, в Узбекистан, Таджикистан, Казахстан».

У радянські часи щомісяця із Закарпаття в Росію відправлялося до 5 тисяч бджолопакетів. Переважно до Сибіру, де «карпатянка» легко переносить суворі морози. Тепер, за словами начальника обласного управління ветеринарної медицини Юрія Садварі, на найбільший російський ринок доводиться пробиратися через неймовірні заборони на митницях. Але проворні закарпатці всілякими методами здійснюють бджолині «десанти» в Росію. Один пакет коштує там до 30 доларів. За даними кафедри бджільництва Московського аграрного університету, карпатська бджола — найпопулярніша в Росії.

На Закарпатті через слабку кормову базу спостерігається перенасичення бджолами. Тисяча пасічників утримує 30 тисяч бджолосімей. З одного вулика отримують до 10 кілограмів меду.

У сезон медозбору вулики масово вивозять у гори, на поля. Чимало пасічників везуть свої вулики до багатих на корми східних регіонів України, де збір подвоюється. Асоціація пасічників Закарпаття виступає категорично" проти таких міграцій, з метою збереження чистих ліній «карпатянки» вимагає запровадити на території області карантин. Суть його в тому, щоб ті пасіки, які були на кочівлі в інших областях, не пропускати назад, у Закарпаття. Тому що разом з карпатськими у вуликах завозяться інородні, а це призводить до засмічення лінії.

Під товарною маркою «карпатянки» деякі нечесні приватники продають матки, отримані шляхом схрещування різних порід. Спеціалісти радять мати справу тільки з державними розплідниками.
Бджільництво в Україні не ліцензується, не квотується, не обкладається податком. Тому кожний пасічник сам відповідає за якість меду, чистопородність бджіл.

Господаря пасіки у Вучковому Василя Плиску, врешті-решт, відірвав від величезного гурту гостей, щоб зазняти бджіл. Пан Василь відговорював і без ентузіазму погодився. Відкрив першу, другу кришку вуликів. І тут невдоволені бджоли чомусь налетіли на мене. Почав втікати, махаючи руками, і отримав жало у вухо.

Поки приходив до тями, забув, що хотів з'ясувати: у президента Віктора Ющенка на пасіці суціль українська степова порода чи є і «карпатянка»?

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати